Кажуть. Він від тебе так далеко.
Я кажу. Одним повітрям дишем.
Кажуть. Він давно тебе забув.
Я кажу. Його слова все мають сенс.
Кажуть. Може, він цілує іншу.
Я кажу. Мої вуста згадати хоче.
Кажуть. Все сидиш сама, міркуєш.
Я кажу. Його вуста згадати хочу.
Кажуть. Щось вірші твої тужливі.
Я кажу. Тінь щастя - то є туга.
Кажуть. Ти сама вже стала тінню.
Я кажу ( Read more... )

Тут я можу розмовляти з Богом -
я із мого саду, він зі свого.
Говорим неквапно: куди поспішати -
в нас із Богом часу багато!
Часом замовкнем: мигне наднова - ми подивимось вгору,
чи вниз, коли змійка з-під каменя вислизне.
Нас двійко старісіньких,
нас двійко самісіньких,
Всесвіт розширюється, розбігається, всюди незатишні продуви,
що ж то тобі залишається,
( Read more... )

Для щасливого кохання
я прийшла на світ.
Та минуло без любові
стільки довгих літ.
Ось чому я всіх прощаю
і не дорікаю
тим сухим пустелям,
по котрим блукаю.
Я лише питаю їх:
"Що за дивні квіти
ви, пустелі голі,
мріяли зростити?"

Оригінал:
( Read more... )

"Нищо особено"
Откакто те няма, нищо особено не се е случило.
Обичам другите все пак и все още.
Разхождам самотата си, новата рокля и кучето.
Допускам те да ми се присънваш нощем.
При пълнолуние слушам приливите и отливите на моето тяло
как се застигат в апокалиптична хармония.
Нажежавам се до червено, изстивам до бяло.
После нищо не помня.
Честно си плащам ( Read more... )

Зі збірки «Моята твоя любов» («Моє твоє кохання»)

***
Тъй безнадеждна е надеждата,
която любовта ми храни
с треви омайничета и прашец на пеперуди.
Аз ли вчера бях безумната,
която се изсмя в лицето на тъгата.

***
Наскільки безнадійна ця надія,
котра моє кохання досі живить
пилком метеликів, травичкою-дурманом.
Та божевільна, що сміялась вчора
в обличчя ( Read more... )

Не хочу повернутися у смерть - не обертайся.

Йду за тобою,
хоча надії мало знов побачить
своє лице у джерелі, мов в люстрі,
і в сяйво місяця занурити долоні,
обійми прохолодних трав відчути,
обійми рук твоїх палких, не обертайся.
Не хочу бути тінню поміж тіней,
та навіть і оспіваною тінню,
що схована в твоїй скорботній пісні.
Не хочу повернутися у смерть ( Read more... )

Мъжка работа, казваха, е да гониш Парнас,
то не е като манджи и плетки...
Аз обаче с летящ старт пришпорих Пегас -
барабар Петкова с мъжете.
За последния свой ден не мисля със страх -
знам си мястото на небето:
Бог Отец, Бог Синът му, Свети дух и до тях
барабар Петкова с мъжете.

***
...Не като лудата Марго на Брьогел.
Не както при Дюма Марго Наварска.
Но ( Read more... )

Бях родена да обичам
и обичана да бъда.
Но животът ми премина
без любов почти.
Затова съм всепрощаваща
и не обвинявам
голите пустини,
които прекосявам.
Само ги запитвам
с поглед удивлен:
- За какви ли градини
сте били родени?

Чекай-но, сонце!
Чекай-но, сонце,
я ще не готова
зустріти ніч -
мій день ще не скінчився!
Іще я не приборкала сумління,
щоб дати тобі право на спочинок.
Я тільки-но навчилась розмовляти
з дере́вцями та слухати каміння
і ще я не наповнила свій день
цією мудрістю,
а ти велиш лягати
і вирушаєш плавно, урочисто,
із за́гравами на вершинах Ві́тоші,
із сільцями ( Read more... )

Поради самій собі
Планети
Тріснуте дзеркало
"В садах любові вже панує пустота..."